 |
|
 aillarionov | |
|
|
|
|
|
|
|
«Чапанная война» в Поволжье 3-17 марта 1919 г.
«Вилочное восстание» в Поволжье в январе-марте 1920 г.
Тамбовское восстание 15 августа 1920 г. – 16 июля 1921 г.
Чаппанское восстание в Чувашии 24-27 января 1921 г.
Западно-Сибирское восстание 31 января – 2 июня 1921 г. (конец 1922 г.)
Кронштадтское восстание 1-18 марта 1921 г.
Зазейское восстание 4 января – 1 февраля 1924 г.
Грузинское восстание 28 августа – 5 сентября 1924 г.
Тунгусское восстание 1924-25 гг.
Якутское восстание 1927-28 гг.
Вторая гражданская война 1930-40 гг.
Уровское восстание 8-18 апреля 1931 г.
Восстание в Чечне в 1940-44 гг.
Усть-Усинское восстание 24 января – 2 февраля 1942 г.
Хроника Усть-Усинского восстания
Документы Усть-Усинского восстания
Экибастузская забастовка 22-29 января 1952 г.
Норильское восстание 26 мая – 4 августа 1953 г.
Хроника Норильского восстания
Воркутинское восстание 17 июля – 1 августа 1953 г.
Кенгирское восстание 16 мая – 26 июня 1954 г.
Хроника Кенгирского восстания
Неполный список лагерных волнений по Р.Пименову:
1946 – Колыма
1947 – Усть-Вымь (Коми АССР), Джезказган
1948 – Салехард. В печорских лагерях под руководством бывшего полковника Бориса Михеева повторена Усть-усинская попытка: освобождая лагеря один за другим, дойти до Воркуты. Повстанцы встречены в 100 км. от Воркуты и рассеяны боевыми самолетами, часть спаслась и партизанила в горах Урала. Михеев схвачен и приговорен к 25 годам заключения.
1950 – Салехард, Тайшет
1951 – Джезказган, Сахалин
1952 – Вожель (Коми АССР), Молотов, Красноярский край
1953 – Воркута, Норильск, Караганда, Колыма
1954 – Ревда (Свердловск), Карабаш (Урал), Тайшет, Решоты, Джезказган, Кенгир, Шерубай Нура, Балхаш, Сахалин.
1955 – Воркута, Соликамск, Потьма.
Восстание в Темиртау 1-4 августа 1959 г.
Волнения в Краснодаре 15-16 января 1961 г.
Новочеркасский расстрел 1-2 июня 1962 г.
Восстание на «Сторожевом» 8-9 ноября 1975 г.
Волнения в Алма-Ате 16-19 декабря 1986 г.
Система самоуправления восставших во время Кенгирского восстания Ру ководителями подавления восстания составлена подробная «Схема организации руководящих органов массового неповиновения заключенных Степного лагеря» (ГА РФ Ф. З-9414 Оп. 1, Д. 228. Л. 18). Она была дважды опубликована в открытой печати. Хотя жесткость связей в ней сильно преувеличена, так как восставшие действовали не по команде, а по собственной инициативе, в целом, эта схема точно отражает систему самоуправления восставших.
Самоуправление восставших.
В подписях использована лексика документа ГА РФ, но написание фамилий уточнено по другим источникам.
1) Отдел «безпеки»: Слученков
2) Комендант и полицейский участок: Иващенко
3) Сыскное бюро: 1. Виктор «Ус»; 2. Мельников; 3. Хартонович
4) Тюрьма: Рябов
5) Отдел пропаганды: Кнопмус
6) Бюро сбора заявлений по так называемым злодеяниям: 1. Кондратас; 2. Литвинов Геннадий
7) Радиоузел: 1. Саприн; 2. Кострицкий; 3. Липко; 4. Курсаков; 5. Шахватов; 6. «Борис Александрович»; 7. Котенко
8) Рупористы: 1. Комаров; 2. Касимов; 3. Пескин; 4. Гриневич; 5. Зель; 6. Гончаров
9) Наглядная агитация: 1. Бойко; 2. Коротин
10) Распространители листовок: 1. Зехов; 2. Соболев; 3. Воробьев; 4. Ямасо-Чото; 5. Худенко
11) Стенная агитация: 1. Шиливский; 2. Густив; 3. Судороженко
12) Агитаторы: 1. Грикало; 2. Бакастов; 3. Сонич; 4. Король
13) Священники: 1. Куява; 2. Бережной; 3. поп Григорий; 4. поп Зора
14) Конспиративный центр:
15) Представители конспиративного центра: 1. Кондратас; 2. Виктор «Ус»; 3. Суничук; 4. Вахаев; 5. Келлер
16) Комиссия из заключенных: см. раздел «Руководство восстания»
16б) Ответственные дежурные: 1. Шиманская — 1 л/п; 2. Фиш — 2 л/п; 3. Гончаров — 3 л/п
17) Группа снабжения: Шиманская
18) Санитарная группа: Авакян
19) Военный отдел: Келлер
20) Командиры пунктов сопротивления и начальники штабов
21) 1-й л/п: 1. Ибрагимов; 2. Иващенко
22) 2-й л/п: 1. Лежава; 2. Вахаев
23) 3-й л/п: 1. Задорожный; 2. Долгополов
24) Хоз. двор: 1. Варуняк; 2. Драк
25) 1. Командиры корпусов; 2. Командиры бараков; 3. Командиры секций; 4. Командиры бригад; 5. Ударные отряды из чечен (sic!); 6. Контрольные посты
26) Механические мастерские по изготовлению холодного и огнестрельного оружия: 1. Кострицкий; 2. Явмейко; 3. Караташ
27) Лаборатория по изготовлению взрывчатых веществ: Лобастов
28) Хим. лаборатория по добыче водорода: Релен Tags: Россия, СССР, история, насилие
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| From: kabud |
Date:
May 14th, 2012 12:03 am (UTC)
|
| (Link) |
|
|
http://uk.wikipedia.org/wiki/Григор'ївське_повстання - найбільше повстання проти радянської влади в Україні, що послідувало за виступом дислокованих в Таврії частин 6-ї радянської дивізії, які знаходилися під командуванням Матвія Григор’єва. Основні події повстання відбувалися з 7 по 31 травня 1919 р. http://uk.wikipedia.org/wiki/Слуцьке_повстаннязбройне повстання проти Радянської влади в районі Слуцька (Білорусь) в листопаді — грудні 1920 року. http://uk.wikipedia.org/wiki/Медвинське_повстанняМедвинське повстання — антибільшовицьке повстання українських селян Медвина на Богуславщині у 1920—1921 роках. ВОССТАНИЯ ЗЕЛЕНЫХ Період 1920—1921 став часом «зеленого потопу». Масова незадоволеність селянського населення продрозкладкою була підігріта демобілізацією з Червоної Армії. Окремі повстання «зелених» селянських повстанців охопили всю країну; найбільш великим з них стало повстання «Зеленої Армії» А. С. Антонова на Тамбовщині. Повстання неодноразово перекидалися також і на частини самої Червоної Армії, набраній в основному із селян. Так, 13 червня 1919 року, під час наступу Юденіча, сталися заколоти на фортах Червона Гірка і Сірий Кінь під Петроградом; 7—9 травня 1919 року в Україні колишній царський офіцер Григор'єв М.О., що перейшов у лютому 1918 року від петлюрівців до більшовиків, відмовляється відправляти свою дивізію на Румунський фронт для підтримки Угорської радянської республіки, і піднімає заколот, що спирався головним образом на селян, незадоволених продрозкладкою. ОБОБЩЕННАЯ КАРТИНА ВОССТАНИЙ ПРОТИВ КРАСНЫХ. ..протистояли їй (КРАСНОЙ АРМИИ)... на руїнах Російської імперії... : -Білогвардійські армії - війська Верховного Правителя Росії адмірала О.В. Колчака, Добровольча армія генерала А. І. Деникіна, Північно-Західна армія генерала Н. Н. Юденіча, Північна Армія і менш значні, у тому числі Азіатська дивізія барона Унгерна); озброєні формування козаків Дону: -отаман О. М. Каледін, П. Н. Краснов, -Оренбурга :отаман А. І. Дутов, -Забайкалля : отаман Р. М. Семенов і др.; ряд селянських армій «зелених» повстанців і «чорних» анархістів — А. С. Антонов, М. А. Григор'єв, Н. І. Махно і пр.; армії національних утворень, у тому числі війська Української Народної Республіки («петлюрівці»); війська недовговічних есеро-меншовіцьких урядів (Народна Армія Комуча, Іжевська Народна Армія); мали місце також бойові зіткнення з рядом іноземних армій (німці, поляки, Чехословакія і ін.) Найбільшою складністю відрізнялася політична картина в Україні, контроль над різними частинами якої переходив з рук в руки білих військ генерала Деникіна, анархістів Нестора Махно, уряду гетьмана П. П. Скоропадського, Центральної Ради, уряду С. В. Петлюри, Західноукраїнська Народна Республіка), різних радянських республік, на початковому періоді недовговічних, повстанців отамана Григор'єва, польських військ (1920), німецьких і австрійських окупантів, французьких окупантів (Одеса, 1919) тощо.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| From: kabud |
Date:
May 14th, 2012 12:19 am (UTC)
|
| (Link) |
|
тысячи (1716) восстаний против коллективизации
|
1716 масових виступів http://bit.ly/KeIAG6зі збільшенням тиску на селян, активізовувався селянський рух опору. Тільки за даними ГПУ, від 20 лютого до 2 квітня 1930 року в Україні відбулося 1716 масових виступів, з яких 15 кваліфікувалися «як широкі збройні повстання проти радянської влади». Вони об'єднували до двох тисяч людей, і відбувалися під гаслами: «Верніть нам Петлюру!», «Дайте другу державу!», «Хай живе самостійна Україна!», «Геть СРСР!», «Давайте завойовувати іншу свободу, геть комуну!». В ті часи люди організовувалися як могли, були навіть кінні загони. Зброєю були вила, лопати, сокири. Натовпи селян зі співом «Ще не вмерла Україна» ліквідовували місцеві органи влади. Партійці і комсомольці втікали. Прикладом таких подій, а також методів боротьби Радянської влади з селянами, можуть служити документально зафіксовані події у селах Устивиця та Федунка на Полтавщині. Радянська влада не приживалася в Україні. Керівництво СРСР розуміло це.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| From: sergiy06 |
Date:
May 14th, 2012 01:19 am (UTC)
|
| (Link) |
|
И далее вплоть до конца СССР
|
Козлов В. Неизвестный СССР. Противостояние народа и власти 1953-1985 http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/kozlov/index.phpТ.о., восстания в СССР были всегда, не смотря на мифы совписов о том,что люди в СССР более смиренные и "забитые", чем в других странах. И только устранение двух главных причин (запрет на свободное пересечение границ как людей так и капитала, запрет частного предпринимательства, частной собственности) сделали восстания в РФ в современных условиях - нереальными, все современные "партизаны" - плод спецслужб Сохраняется возможность некоей мгновенной "гражданской войны", безкровного "восстания", раскола России только в том случае, когда будет не хватать общероссийского пирога на все элиты регионов,и эти то элиты и раздербанят страну, но это уже не партизанщина, не восстания угнетенных в концлагерях или полуголодных рабочих в городах,беспаспортных крестьян, согнанных в палочные колхозы, - для таких восстаний почва устранена.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| From: chinese9x |
Date:
May 14th, 2012 02:13 pm (UTC)
|
| (Link) |
|
Re: И далее вплоть до конца СССР
|
Вы, кажется, преувеличиваете: "И только устранение двух главных причин (запрет на свободное пересечение границ как людей так и капитала, запрет частного предпринимательства, частной собственности) сделали восстания в РФ в современных условиях - нереальными" У "нормального" человека нет капитала (и "пересекать границу" нечему), свободное пересечение (за СНГ) - просто ошибаетесь :) - нужен ЗАГРАН.паспорт, а МОГУТ и не дать, не быть в СПИСКАХ. Частное предпринимательство??? Ну-ну, попробуйте. Тогда узнаете, разрешено или нет. Частная собственность??? На землю??? В Москве, например??? Или в Башкирии. Года четыре назад задал такой вопрос в агентстве недвижимости в Башкирии - хочу купить немножко поля. Знаете, куда я был направлен? Во что-то типа сельсовета за ВЫДЕЛЕНИЕМ. (Могу ошибаться - местную РФ терминологию знаю не хорошо, т.к. не живу в РФ) И еще: http://immigration.netnotebook.net/leave_for_permanent_residence/emigration_ex_ussr_eu_usa.htmlНеожиданно для не уезжавших из страны граждан. Нет, загранпаспорт и списки невыездных - это не главное. Главное - это основы эмиграции. И это - СВОБОДА??? Не смешите. Подавляющее скотство (в прямом смысле: люди знают свое место в стаде) - более вероятная причина отсутствия бунтов.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| From: kabud |
Date:
May 14th, 2012 03:18 am (UTC)
|
| (Link) |
|
UPA strongest anticomunist resistance prior Afgh
|
Recognition According to Columbia University professor John Armstrong "If one takes into account the duration, geographical extent, and intensity of activity, the UPA very probably is the most important example of forceful resistance to an established Communist regime prior to the decade of fierce Afghan resistance beginning in 1979...the Hungarian revolution of 1956 was, of course, far more important, involving to some degree a population of nine million...however it lasted only a few weeks. In contrast, the more-or-less effective anti-Communist activity of the Ukrainian resistance forces lasted from mid-1944 until 1950".[139] On January 10, 2008 President of Ukraine Viktor Yushchenko submitted a draft law "On the official Status of Fighters for Ukraine’s Independence from the 1920s to the 1990s". Under the draft, persons who took part in political, guerrilla, underground and combat activities for the freedom and independence of Ukraine from 1920-1990 as part of the: * Ukrainian Military Organization (UVO) * Karpatska Sich * OUN * UPA * Ukrainian Main Liberation Army, as well as persons who assisted these organizations shall be recognized as war veterans.[140] Ukrainian postage stamp honoring Roman Shukhevych on 100th anniversary (2007) of his birth. In 2007, the Security Service of Ukraine (SBU) set up a special working group to study archive documents of the activity of the Organization of Ukrainian Nationalists (OUN) and Ukrainian Insurgent Army (UPA) in order to make public original sources.[141] Since 2006 the SBU has been actively involved in declassifying documents relating to the operations of Soviet security services and the history of liberation movement in Ukraine. The SBU Information Center provides an opportunity for scholars to get acquainted with electronic copies of archive documents. The documents are arranged by topics (1932-1933 Holodomor, OUN/UPA Activities, Repression in Ukraine, Movement of Dissident).[142] As of September 2009, Ukrainian schoolchildren will take a more extensive course of the history of the Holodomor and OUN and UPA fighters.[143] President Yushchenko took part in the celebration of the 67th anniversary of the UPA and the 65th of Ukrainian Supreme Liberation Council on October 14, 2009.[144] To commemorate National Unity Day, on January 22, 2010 President Yushchenko awarded Stepan Bandera the Hero of Ukraine honor posthumously. A district administrative court in Donetsk, Ukraine cancelled on April 2, 2010, the presidential decree granting the Hero of Ukraine title to Bandera. Lawyer Vladimir Olentsevych argued in a lawsuit that the title of Hero of Ukraine is the highest state award which is granted exclusively to citizens of Ukraine. Bandera was not a Ukrainian citizen, as he was killed in emigration in 1959 before the 1991 Act of Declaration of Independence of Ukraine. http://en.wikipedia.org/wiki/Ukrainian_Insurgent_Army#Recognition
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Previous
